З настанням осені активізувалися сезонні «палії». Прагнучи прибрати городи та подвір’я від бадилля, сухої трави та опалого листя, часто спалюють й інше сміття. Як наслідок – щільна димова завіса, люди скаржаться, що нічим дихати, неможливо гуляти з дітьми чи висушити речі.

Люди, котрі палять восени суху траву та опале листя, не усвідомлюють усієї небезпеки, до якої можуть призвести їхні дії, до того ж часто ігнорують вимоги пожежної безпеки. Викорінити погану традицію осіннього паління – вкрай важко, адже люди вперто не хочуть відмовлятися від усталених «методів ґаздування».

Особливо шкідливим є спалювання сухої рослинності у населених пунктах, адже може спричинити захворювання дихальних шляхів й алергічні реакції. Протягом літа листя дерев та довколишня рослинність накопичують пил та інші шкідливі речовини, зокрема викиди автомобілів і підприємств. Внаслідок горіння сухої трави та опалого листя виділяється дим, котрий містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У листі, яке тліє без доступу повітря, утворюється бензопірен – речовина, котра здатна викликати онкохвороби. А залишки спаленого листя отруюють ґрунт.

Окрім загрози людському здоров’ю, спалювання рослинних решток призводить ще й до таких наслідків:

1) у сухому листі часто згорають корисні комахи, які впадають у зимову сплячку, наприклад, сонечка. Їхня здобич – попелиці, залишаються зимувати у вигляді яєць на гілках. Спалюючи листя восени, ми створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць навесні, а потім починаємо з ними наполегливо боротися.

2) Селяни часто спалюють рештки рослин, які протягом літа щедро обробляли пестицидами, – бадилля картоплі, наприклад. Ці отруйні речовини при спалюванні також вивільняються, потрапляючи як до повітря, так і до ґрунту.

3) Спалювання листя призводить до руйнування ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтотворні мікроорганізми.

4) На природних лісових ділянках вогонь знищує насіння та коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їхнього коріння.

5) Знищення природної листяної підстилки у лісах призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту, що негативно впливає на кореневу систему багатьох дерев.

6) За нормальних умов, коли суха рослинність перегниває, необхідні для росту рослин речовини повертаються в землю. Тому спалювання сухих залишків, навпаки, призводить до збіднення ґрунту.

7) При спалюванні сухої трави на придорожніх ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на лісові масиви, що веде до знищення корисних рослин і диких тварин.

8) Також є загроза займання житлових будинків, об’єктів підвищеної вогненебезпеки та придорожніх смуг.

9) Дим від вогнищ у туманні дні часто спричиняє смог і надовго зависає у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП. Крім того, потрапляючи в легені, смог викликає значне погіршення здоров’я людей, особливо астматиків.

10) У випадку спалювання сухої трави на полонинах, стерні на полях, над якими проходять високовольтні лінії електропередач чи наземні трубопроводи, виникає загроза виникнення надзвичайної ситуації. Дим і вогонь за відповідних умов здатні стати причиною коротких замикань ЛЕП, що може призвести до руйнівних наслідків як для населених пунктів, так і промислових об’єктів.

Шановні жителі Есманьської селищної ради! Замисліться, яку шкоду наносимо довкіллю, спалюючи листя, змушуючи тим самим себе та оточуючих дихати продуктами горіння. Будьте відповідальними, бережіть довкілля, рідний край та його багатства!

Пам’ятайте, за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна й кримінальна відповідальність.