18 ЖОВТНЯ – ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ТОРГІВЛЕЮ ЛЮДЬМИ
Європейський день боротьби з торгівлею людьми, започаткований у 2007 році Європейським Парламентом для підвищення рівня обізнаності щодо феномену торгівлі людьми та небайдужості громадськості до цього явища. Тому Міністерство соціальної політики України пропонує старт загальнонаціональної інформаційної кампанії, метою якої є привернення уваги до проблеми торгівлі людьми, роз’яснення громадянам про види і форми цього злочину, а також шляхів надання підтримки і допомоги потерпілим.
Торгівля людьми – це сучасна форма рабства, що є глобальним злочинним бізнесом яка грубо порушує права людини. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі. За оцінками Міжнародного центру із запобігання злочинності ООН, щорічний грошовий обсяг за даний транснаціональний злочин становить 30 мільярдів доларів на рік, що робить його другим за величиною після торгівлі наркотиками.
Метою торгівлі людьми є експлуатація. Які ж форми експлуатації існують?
Що ж до України то в останні роки збільшується кількість випадків з метою трудової експлуатації. Найбільш поширеною є примусова праця. Про те, що праця є примусовою, може свідчити: застосування насильства; невиплата винагороди за ра-ніше виконану роботу; погроза видачі працівника-нелегала органам влади; обмеження свободи пересування; неповернення відібраного паспорту або інші обставини. Також до трудової експлуатації на практиці відносять залучення до жебрацтва, особливо дітей. Найпоширенішими злочинами щодо неповнолітніх українців є експлуатація в дитячій порностудії, схиляння до проституції, дитяча праця у сфері послуг та жебрацтво.
Залучення в боргову кабалу – фактичне поставлення особи в стан повної матеріальної залежності іншої особи. Експлуатація такої особи триває до тих пір, поки вона не відпрацює свій «борг» (у більшості випадків – ціну, яку за неї було сплачено та витрати пов’язані з її утриманням). Часто такі борги є сфабрикованими, до яких зараховуються суми грошей, витрачених на проживання, харчування та продовження терміну перебування на території іноземної країни за підробленими візами. Таким чином, людина опиняється в запланованій борговій залежності, яка постійно зростає. До неї додаються надумані штрафи (наприклад в сексуальній експлуатації: спізнення до клієнта чи від нього, відмова вживати з клієнтом алкогольні напої та інше).
Усиновлення чи удочеріння в комерційних цілях – це оформлення спеціальним юридичним документом встановлення батьківської опіки над дітьми, позбавленими батьківського піклування, з метою подальшого їх використання для отримання доходів (у жебракуванні, занятті азартними іграми чи для подальшого укладення щодо них угод пов’язаних з фактичною передачею права власності). Про недопущення отримання комерційної вигоди із усиновлення та здійснення посередництва вказують міжнародно-правові документи.
Використання у збройних конфліктах – використання особи для виконання нею бойових завдань, пов’язаних з поваленням державної влади або порушенням суверенітету і територіальної цілісності інших держав тощо. Збройні конфлікти стають каталізаторами збільшення фактів торгівлі людьми, що обумовлюється багатьма фак-торами.
За оціночними даними Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні за час незалежності 230 тис. українців постраждали від торгівлі людьми. Українці потрапляють в тенета цього злочину не лише в Україні, але й у Росії, Польщі, інших країнах Європи, Туреччині, США, країнах Центральної Азії та Близького Сходу.
Держава вживає заходів з попередження торгівлі людьми та боротьби з нею, притягнення до відповідальності злочинців та надання допомоги постраждалим.
Відповідно до Закону України «Про протидію торгівлі людьми», особи, які постраждали від торгівлі людьми у разі потреби можуть отримати комплексну психологічну, соціально-педагогічну, соціально-медичну, юридичну, інформаційну, допомогу у працевлаштуванні та перекваліфікації, тимчасове розміщення у закладах допомоги для осіб, які постраждали від торгівлі людьми та інші види допомоги.
За отриманням допомоги можна звернутись і до наступних установ: уповноваженого підрозділу місцевої державної адміністрації, відповідального за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми (управління соціального захисту населення); фахівця з соціальної роботи, який працює безпосередньо в територіальній громаді; служби у справах дітей (у випадку, якщо постраждалою особою є дитина); дільничного інспектора міліції або управління внутрішніх справ (відділ боротьби з торгівлею людьми УМВС України); громадських організацій.
Також в Україні діє Українська національна довідкова безкоштовна лінія з питань міграції та протидії торгівлі людьми, на якій консультації надаються безкоштовно та конфіденційно за телефонами: 0-800-505-501, 527.
—-